вівторок, 26 травня 2020 р.

Українські учителі опинилися в тому самому становищі, у якому тепер опинилися освітяни всього світу

З 17 лютого я викладала гуманітарне письмо (предмет, на якому діти вчаться висловлювати свої думки, пишуть твори-роздуми на філософські теми, щось на кшталт письмової риторики — прим. ред.) одинадцятикласникам, які перебувають на карантині в Китаї. Наші вчителі опинилися в тому самому становищі, у якому тепер опинилися освітяни у всьому світі — ми в Пекіні розраховували проводити звичайні уроки в стінах школи. А тепер учителюємо віддалено, у віртуальних кабінетах. У нас було близько пів тижня, щоб підготуватися до онлайн-навчання, і, ба більше, налаштувати цифрову платформу, якою ніхто з нас ніколи раніше не користувався.
Перші кілька тижнів потребували від нас великої гнучкості та терпіння. Дистанційне виконання всього, що ми звикли робити особисто, потребувало значно більше часу, доки ми освоювали онлайн-учителювання. Але зрештою ми вигадали багато «фішок», тому тепер забезпечуємо наших учнів справді якісним навчанням через інтернет.
Далі читати ТУТ.

Немає коментарів:

Дописати коментар