Про особливості написання і перевірки диктанту в умовах дистанційного навчання

Навчальною програмою з української мови та літератури передбачено різні види навчальних та контрольних робіт (вправи, різнорівневі тести, диктанти, усні і письмові твори та перекази, читання вголос у 5 – 9 класах, вірші напам’ять), які потрібно перевірити й оцінити.

Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила і словникові слова, визначені для запам'ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформлювати роботу.

Основною формою контролю за рівнем сформованості в учнів правописної компетентності є контрольний диктант. Матеріалом є текст, доступний для учнів певного класу.

Щодо проведення і оцінювання контрольного диктанту, то можливі такі варіанти написання:

Варіант 1. Текст диктанту учитель читає учням у вайбер-групі або використовує скайп. Після написання і перевірки диктанту упродовж кількох хвилин учні надсилають роботу учителеві на його пошту.

Варіант 2. Текст диктанту як записане голосове повідомлення надсилається учням на телефони, вони пишуть диктант і повертають у визначений учителем час для перевірки.

Важливо у кожному з варіантів передбачити час роботи, щоб забезпечити самостійність виконання завдань. Звичайно, рівень об’єктивності за таких підходів буде значно нижчим.

Диктант оцінюють однією оцінкою на підставі таких критеріїв:

-                     орфографічні та пунктуаційні помилки обраховують разом;

-                     помилки в слові, яке повторюється в диктанті кілька разів, уважають однією помилкою; помилки на те саме правило, але в різних словах і різних реченнях уважають різними помилками;

-                     розрізняють грубі та негрубі помилки; до негрубих помилок відносять: винятки з усіх правил; написання великої літери в складних власних назвах; правопис прислівників, утворених від іменників з прийменниками; у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях на кшталт не хто інший, як... ; не що інше, як... ; ніхто інший не... ; ніщо інше не...); заміна одного співвідносного розділового знака іншим; заміна українських букв російськими;

-                     під час остаточного обрахунку помилок дві негрубі помилки вважаються однією грубою;

-                     п’ять виправлень неправильного написання на правильне прирівнюють до однієї помилки;

-                     орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, вивчення яких не передбачено шкільною програмою, виправляють, але не враховують.

Під час написання диктанту учням не дозволяється використовувати допоміжні джерела (довідники, словники та іншу літературу й технічні засоби).

Бали	Кількість помилок
1	15–16 і більше
2	13–14
3	11–12
4	9–10
5	7–8
6	5 - 6
7	4
8	3
9	1+1 (негруба) — 2
10	1
11	1 (негруба)
12	-