Про походження слова Україна та вигуку "Слава Україні!"

 

У слові «Україна» закладено глибокий сенс: у перекладі зі стародавнього санскриту буквосполука "укр" означає Світло, частину слова "ра" перекладають як Сонце, а "їн (інь)" - це тонка духовна енергія.

Сонце в усі віки для людей було як Бог, що дає нам життя, а Світло є знання. 

Отже, Україна не околиця якоїсь держави. Україна - країна сонячного світла та духовної енергі\, країна божественного пізнання та духовного розвитку.

Багатохто, говорячи «Слава Україні», не розуміє  значення цього вислову.

Слава — богиня воєнної перемоги та мисливської удачі; одне з найголовніших і найдревніших божеств у наддніпрянських українців. З її зображенням на щитах роси ішли в бій. За припущенням деяких учених, від імені Слава походить назва слов’ян (за П. Трощиним).

Наші пращури йшли в бій і просили про удачу в бою, звертаючись до богині Слави по допомогу й вигукуючи "Слава!". У наш час слово слава уже не є звертанням до богині Слави, але у його лексичному значенні криється відтінок перемоги.

Отож коли ми говоримо «Слава Україні», то ми бажаємо Україні перемоги в бою, Коли кажемо «Героям Слава», то бажаємо перемоги живим героям (як славним учасникам) війни, А якщо промовляємо «Слава Нації», то бажаємо перемоги нації. І навіть коли ми говоримо «Слава Богу», то бажаємо Богу перемоги у вічній війні із пітьмою.

«Слава Україні» - це не пусте публіцистичне чи фанатичне прославляння України як місця на карті світу. Це бойовий, воєнний клич, що заряджений пермогами наших предків.