Як навчати дітей під час війни: чек-лист від освітньої суперзірки Барбари Оуклі та поради для психологічної емоційної підтримки учнів у воєнний час

 

Освітня суперзірка Барбара Оуклі провела зустріч з українськими освітянами. Про що ж розповідала професорка українським вчителям? І які поради з ефективного навчання дала у воєнний час?

Що таке процес навчання?

Із фізіологічної точки зору навчання — це створення нових зв’язків між нейронами у довготерміновій пам’яті. Практика зміцнює ці зв’язки і дозволяє у потрібний момент пригадати щось важливе. Нові нейрони народжуються у нас щодня. Але є ризик їхнього відмирання. Саме тому просто необхідно вивчати щось нове, щоб вони встигли закріпитися. Це дозволить їм вижити. У результаті ви будете почуватися краще, збагатите свій досвід і завдяки новим нейронам зможете навчатися ефективніше.

 Як ефективно навчатися в умовах стресу: чекліст

Психологічната емоційна підтримка школярів у воєнний час: ідеї та поради

Використовуйте метод пригадування

Наприклад, ваші учні вивчають іноземну мову. Ви показуєте картинку, на якій зображений кіт. І що частіше вони пригадують і витягають з пам’яті переклад слова «кіт», то міцнішими стають їхні нейронні зв’язки. І то швидше вони пригадають це слово наступного разу.

Відокремлюйте негативний (стресовий) досвід і не згадуйте його

Для ілюстрації цього методу в реальному житті спростуємо один міф. Після трагедії 11 вересня в Нью-Йорку тисячі терапевтів використовували стресовий дебрифінг для роботи з постраждалими. Метод полягав у переказуванні подій потерпілими одразу після інциденту. Це тільки погіршило ситуацію: пригадування посилювало негативні нейронні зв’язки. Саме тому варто диференціювати досвіди. Стресовий досвід не пригадуйте і не просіть цього робити дітей. А нове позитивне навчання, навпаки, згадуйте якомога частіше. Так ви та ваші учні зможете позитивно рухатися вперед.

Спонукайте учнів навчатися менше, але регулярніше

Попросіть дітей за 2–3 хвилини до того, як іти спати, повторити вивчений матеріал. Саме так створюються нові дендрити на нейронних зв’язках. Так само ефективним є і регулярне вивчення та повторення малої порції матеріалу протягом певного часу. Адже якщо вчити велику кількість інформації одразу — зв’язки будуть слабкими і поступово приберуться. Тому варто практикувати періодичне навчання. Адже тут, як і в спорті, необхідно нарощувати міцність поступово.

Використовуйте метод Pomodoro

Часто сфокусований режим вашого мозку може ускладнити вивчення наступної ідеї. Саме тому просто необхідно давати мозку перерви під час навчання і переводити його в розпорошений стан. Розкажіть про це вашим учням. Поясніть їм, що найкраще подолати прокрастинацію під час навчання допомагає метод Pomodoro. У чому він полягає?

Вимкніть усе, що відволікає, працюйте протягом 25 хвилин, а потім 5 хвилин відпочивайте. Навчання відбувається і в той, і в той час. Будьте певні: навчання відбувається і під час відпочинку теж. Для учнів до 16 років активна фаза навчання має тривати стільки хвилин, скільки дитині років + 1. Наприклад, для 12-річного підлітка це має бути 13 хвилин роботи і 5 хвилин відпочинку. Оптимальна кількість сесій — три з 5-хвилинними перервами і одна — з півгодинною перервою. Також варто пам’ятати, що ефективно навчатися люди можуть протягом максимум 4 годин на добу.

Налаштовуйте учнів на те, що навчання — це їхня робота

Ставтеся до навчання як до роботи ваших учнів. А ваша робота — їм допомогти. Так вони наведуть структуру в безладі сьогодення та будуть готуватися до дорослого майбутнього. Взагалі дітям подобається той факт, що в них є структура. Навіть коли вони вас переконують в іншому.

Змішуйте лекції та активне навчання

Діти різні. І якщо комусь більше підходить формат лекцій через розвинену декларативну систему роботи мозку, то в когось краще працює процедурна система і йому краще навчатися через практику і самонавчання. Ідеальний варіант — поєднання обох підходів. У якому співвідношенні комбінувати ці підходи, науковці так і не визначилися. Тож тут вам доведеться підбирати пропорцію самотужки.

Підкреслюйте сильні сторони учнів

Барбара розділяє за темпом навчання людей на автогонщиків та пішоходів. І якщо автогонщики швидко вчаться та запам’ятовують, то вони не завжди роблять правильні висновки з отриманих знань. Пішоходи йдуть до засвоєння повільно й поступово. Це робить їх більш гнучкими у процесі, а їхні висновки — більш точними. Тому варто знати такі особливості учнів та мотивувати згідно з їхнім типом.

 

Психологічната емоційна підтримка школярів у воєнний час: ідеї та поради

Поговорімо про використання освітніх технологій та зняття психологічної напруги в  учнів

Охорона здоров'я школярів, забезпечення їхнього психологічного благополуччя та надання педагогічної підтримки є основними пріоритетами у діяльності школи. Але з початком  бойових дій на території нашої країни виконання цих завдань дуже ускладнилось. Як створити сприятливе освітнє середовище в умовах війни? Як організувати освітній процес, спрямований на виявлення та використання суб'єктивного досвіду учнів із урахуванням їхніх особистих потреб? Про це і поговоримо!

Організація ефективної психолого-педагогічної підтримки дітям ВПО

Основним завданнями цієї роботи є визначення індивідуальних особливостей школярів, діагностика їхньої готовності до навчання та адаптація до школи. Для досягнення позитивного результату варто: 

1. Розробити перелік ключових цінностей. Для цього потрібно  ознайомити учнів та їхніх батьків із установчими документами та стратегією розвитку закладу освіти, головними завданнями школи, основними й додатковими каналами комунікації та підтримки. Також доцільно провести анкетування батьків щодо побажань та очікувань від навчання. Проведена робота дозволить визначити пріоритети та розробити план спільних дій для ефективної взаємодії. 

2. Вивчити психологічні характеристики кожного учня, зокрема: 

·                      тип характеру та темпераменту;

·                      швидкість реакції (темп, працездатність);

·                      рівень шкільної тривожності (наприклад, за допомогою аналізу Філіпса);

·                      основний канал сприйняття (стане у пригоді діагностика Лурія).

Результати діагностики дозволять створити оптимальні умови для швидкої та безболісної адаптації школярів до навчання та побудувати освітній процес відповідно до їхніх індивідуальних особливостей і можливостей. 

Використання технологій у навчанні

Організувати педагогічну підтримку учням на уроці, розвивати пізнавальну та навчальну мотивації в кризових умовах допоможе технологія навчання у співпраці. Ця інновація розглядається у світовій педагогіці як найуспішніша альтернатива традиційним методам. Існує декілька варіантів цієї техніки, які розвивають активну самостійну діяльність учнів, внаслідок чого відбувається творче оволодіння знаннями, навичками та вміннями й розвиток розумових здібностей, зокрема: 

1. Навчання в команді. У цьому варіанті особлива увага приділяється «груповим цілям» та результатам всієї команди. Успіх досягається в результаті самостійної роботі кожного члена групи та їхній постійній взаємодії. Ця технологія має такі особливості:

·                      команда отримує одну на всіх «нагороду» у вигляді бальної оцінки, заохочення, відзнаки, похвали тощо. Групи не змагаються один з одним, бо всі команди мають різні очікувані результати та час на її досягнення;

·                      індивідуальна відповідальність кожного учня. Оскільки результат групи залежить від діяльності кожного її учасника, це стимулює всіх учнів стежити за діяльністю один одного та приходити на допомогу в засвоєнні та розумінні матеріалу;

·                      рівні можливості для кожного учня у досягненні успіху. Кожен школяр приносить своїй групі бали, які заробляє шляхом покращення своїх попередніх результатів. Порівняння проводиться не з результатами інших учнів цієї чи інших груп, а із власними, раніше досягнутими результатами. 

2. Навчання у співпраці «Пила».

Це навчання проводиться в декілька етапів:

·                      Підготовчий. Розбийте навчальний матеріал на фрагменти, об'єднайте учнів в групи по 4-6 осіб та роздайте школярам завдання. Кожен член групи має підготувати матеріал за своїм блоком. 

·                      «Зустріч експертів». Через певний час школярі з усіх команд, які вивчають одне питання, мають зустрітися та обмінятися інформацією. 

·                      «Зубці однієї пилки». Учасники повертаються до своїх груп та проводять обговорення того, що дізналися від інших членів групи. Ті, у свою чергу, повідомляють про свою частину завдання. 

·                      Фінальний етап. Наприкінці уроку кожна команда звітує по всій темі окремо. Наприкінці циклу всі учні проходять індивідуальний контрольний зріз, результати учнів підсумовуються.

3. «Вчимося та комунікуємо».

Запропонуйте школярам об'єднатися у групи по 3-5 осіб. Кожна команда отримує певне завдання, яке є частиною теми, яка вивчається. Команди самостійно визначають ролі, процедуру відстеження правильності виконання завдань, моніторинг активності кожного члена та культуру спілкування. Таким чином група виконує подвійне завдання: академічне (досягнення навчальної та творчої мети) та соціально-психологічне (дотримання певної культури комунікації). 

Використання технік для зняття психологічної напруги

Надання психологічної та емоційної допомоги учням під час уроків та в позаурочний час допомагають школярам налаштуватися на навчання та позбутися тривожності. Існує багато технік, які здатні дати людині величезне натхнення та розуміння ситуації. Проте незважаючи на простоту одних і складність інших, ефективність їх використання залежить не від тривалості та витрачених ресурсів. Набагато важливіше точність застосування. Наступні техніки можна використовувати самостійно, або комбінувати з іншими:

Здоров'язберігаючі технології

У практичній діяльності з використання здоров'язберігаючих технологій поряд з арт-технологіями, елементами тілесної терапії та психогімнастикою на особливу увагу заслуговує кінезіологія – наука про розвиток розумових здібностей через певні рухові вправи. Кінезіологічні вправи вдосконалюють механізми адаптації дитячого організму до зовнішнього середовища,  допомагають уникнути стресових ситуацій, а також сприяють гармонійному розвитку особистості та самореалізації. І саме вони сприяють покращенню роботи головного мозку та створенню нових нейронних зв'язків, які відповідають за розвиток психічних процесів та інтелекту.

Сторітелінг

Проблема школярів епохи цифровізації – низький рівень розвитку уваги та вербальної майстерності, а на фоні бойових дій ця проблема ще більше загострилася. Сторітелінг – унікальна техніка, яка сприяє розвитку комунікативної культури, розширює пізнавальні можливості учнів. А ще її можна застосовувати на будь-якому уроці! Сторітелінг дозволяє не тільки ефективно донести інформацію до школярів, а й налагодити безпосередній зв'язок між вивченням навчального матеріалу та життям. За його допомогою учням набагато легше подолати всі труднощі в навчанні, адже «граючи в життя», вони відкриваються для спілкування та не відчувають страху. 

Коучинг

Ця техніка допоможе подолати невпевненість у собі, позбавитися почуття невизначеності та розвивати відповідальність у школярів. Основою цієї методики є запитання, які дозволяють дізнатися про ситуацію та спонукають до розмірковування та замислення. Проте є певна особливість – відповіді мають бути схожі на маленьку розповідь і далі уточнюватися за допомогою питань такого ж плану.

Одним із інструментів коучингу, які стануть у пригоді під час роботи з учнями в умовах бойових дій є техніка «Колесо життєвого балансу». Вона дозволяє оцінити задоволення учнів сферами життя та виконується дуже просто: 

1. Попросіть школярів намалювати коло, розбити його на 8 однакових секторів та назвати кожний: фінанси, яскравість життя, особистісне зростання, здоров'я, друзі та оточення, стосунки, духовний розвиток, кар'єра. У межах кожного сектору потрібно намалювати десятибальну шкалу (0 має  бути у центрі кола). 

 2. Запропонуйте школярам оцінити кожний сектор та поставити позначку, яка характеризує їхнє задоволення відповідною сферою життя (0 – мінімум, 10 – максимум). Далі потрібно зафарбувати кожний сектор від центру кола до позначки.

3. Попросіть школярів визначити області, що найбільше потребують розвитку та подумати, просування яких сфер може одночасно сприяти зростанню інших. Також бажано визначити цілі, досягнення яких підвищить результати низьких секторів, та скласти план за формою: 

·                      час, необхідний для досягнення цілі;

·                      ресурси, які можуть знадобитися (де і яким чином їх отримати?);

·                      мотивацію; 

·                      точку відліку, тобто з якого числа розпочнете діяти (дуже добре  зробити 1-й крок вже сьогодні!)

Ще однією корисною технікою, яка допоможе розвантажити сприйняття складних ситуацій, зняти певні блоки та комплекси, є  вправа «Лінія часу». Її сенс полягає  у розбитті проблему на осяжні шматочки, рішення яких є запланованим. Для цього потрібно намалювати шкалу, де на умовних тимчасових відрізках накреслити основні етапи досягнення цілі. 

Якщо ви бажаєте дізнатися більше про організацію взаємодії в межах освітнього процесу в умовах війни та отримати взаємопідтримку, неодмінно завітайте на нашу нову інтернет-конференцію «Психолого-педагогічні засади роботи в кризових умовах» (онлайн - 6 та 7 травня, запис - безстроково).