Про деякі слова, які хтозна-коли вийшли з ужитку

 

Із лінгвістичних розвідок 

Інституту мовознавства імені O .O. Потебні НАН України

Деякі слова хтозна-коли вийшли з ужитку. Як самостійні одиниці з власним лексичним значенням їх уже не майже вживають. Проте вони збереглися в складі фразеологізмів та інших стійких зворотів. Ось деякі з них:

БА́ЙДИКИ: байдики бити — нічого не робити, нічим не займатися;

БЕ́ЗЦІНЬ: за безцінь — дуже дешево, майже дарма;

ВИ́ТОРОПЕНЬ: виторопні ловити — дивитися здивовано, розгублено, витріщивши очі;

ДРА́ЛА: давати драла — швидко тікати, бігти;

ДУРНЯ́К: на дурняк — за чий-небудь рахунок;

ЇДО́М: їдом їсти — безнастанно лаяти, ображати, мучити докорами;

ПАНТЕЛИ́К: збити з пантелику — заплутати, збентежити, приголомшити;

ПЕРЕПЕРА́НКА: убратися з дранки в переперанку — потрапляти з однієї неприємності в іншу, ще більшу;

ПІ́ДСМІШКИ: підсмішки строїти — жартувати, сміятися, перев. не тоді, коли потрібно;

ПОЖДА́НИКИ: годувати пожданиками — обіцяти кому-небудь щось зробити, але не виконувати обіцянки;

ПОЧУБЕ́НЬКИ: дати почубеньків — бити, скубти за волосся;

ПРОДИ́ВО: на продиво — викликаючи подив, здивування;

РЮ́МИ: розпустити рюми — розплакатися;

СКОП: усім скопом — усі разом, гуртом;

ХЛЬО́РА: давати хльору — бити, шмагати;

ЦУГУ́НДЕР: взяти на цугундер — притягти до відповідальності, розправитися;

ШКАМА́ТОК: на шкаматки — на дрібні клапті, шматки.