Про проведення за програмою короткострокового підвищення кваліфікації навчально-практичного онлайн-тренінгу «Ключові уміння ХХІ століття»

 

У Тернопільському ОКІППО 23 березня 2021 року у режимі відеоконференцій на платформі сервісу Google Meet за  програмою короткострокового підвищення кваліфікації проведено навчально-практичний онлайн-тренінг «Ключові уміння ХХІ століття» (тренери – методисти відділу методики навчальних предметів та професійного розвитку педагогів Тернопільського ОКІППО Тетяна Іванюк і Майя Кондирєва) для більш ніж тридцяти педагогічних працівників Тернопільського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-економічний ліцей № 9         імені Іванни Блажкевич».

Мета цього заходу – надання освітніх послуг щодо ознайомлення з новими підходами до стандарту формування ключових умінь учнів ХХІ століття у процесі освіти в умовах запровадження Нової української школи; залучення педагогічних працівників  до спільного пошуку ефективних шляхів фахового розвитку та розробки зразків навчального матеріалу  для використання його у освітньому процесі відповідно до вимог нормативно-правової бази та формування особистості, готової  приймати виклики сучасного суспільства.

Під час роботи учасникам онлайн-тренінгу  було презентовано інформацію про важливість компетентнісного підходу до освітнього процесу та процесів, пов’язаних із розвитком в учнів ключових життєвих умінь. А ще педагогічних працівників було залучено до участі у активностях щодо:

- ознайомлення з особливостями глибинного та поверхового учіння та навчання, а також чинниками глибинного учіння;

- пошуку практичних підходів до учіння й навчання, які забезпечують інтегрування ключових умінь в освітній процес;

- з’ясування понять спілкування та співпраця, відомостей про форми і способи спілкування та співпраці, еволюцію спілкування, розвитку в учнів умінь спілкуватися та співпрацювати;

- оволодіння на основі таксономії Блума мистецтвом постановки змістовних запитань різних типів та побудови конструктивного діалогу із забезпечення зворотного зв’язку;

- моделювання ситуацій, які потребують критичного мислення та уміння розв’язувати проблемні завдання шляхом врахування різних точок зору,  оцінювання тверджень,  пошуку глибинних структур, розв’язування неординарних проблем;

- розробки інструментарію та  зразків навчального матеріалу з розвитку умінь ХХІ століття  для використання у освітньому процесі.

Під час виконання різних активностей було порушено проблеми визначення стратегії удосконалення розвитку ключових умінь учнів ЗЗСО (управлінський аспект) та усвідомлення значущості розвитку таких умінь у освітньому процесі, наприклад: глибинне навчання та розвиток уяви і критичного мислення  на основі піраміди Блума, організація співпраці на основі спілкування тощо.

Для встановлення зворотного зв’язку учасники заходу стали активними учасниками інтеракції у рамках виконання вправ «Моя сьогоднішня мрія» (для знайомства);  «Кошик сподівань» (для визначення очікувань від участі у заході); «Case-study» (для з’ясування чинників глибинного навчання); «Кластер» (для окреслення типів вправ, які можна використовувати на уроках для розвитку умінь в учнів спілкуватися та співпрацювати); «Плюс. Мінус. Цікаво» (для актуалізації опорних знань про критичне мислення та уміння розв’язувати проблеми); «Якісна похвала» (для обговорення результатів роботи та рефлексії).

Результатом роботи і тренерів, і учасників навчально-практичного тренінгу стали цінні знання, практичні уміння та свіжий погляд на освітній процес очима членів суспільства, учителів, батьків та учнів – відтак нові ідеї щодо управлінських рішень.

Технічний супровід проведення заходу здійснила методист центру інформатики, інформаційно-комунікаційних технологій і дистанційної освіти Мочук О. Б.

Орієнтири для формування  ключових умінь ХХІ століття в учасників освітнього процесу

   Програма навчально-практичного тренінгу «Ключові уміння 21-го століття» розрахована на педагогічних працівників і спрямована на усвідомлення ними компетентісного підходу до навчання загалом та, зокрема, процесів, пов’язаних із розвитком в учнів ключових життєвих умінь.

Проходження програми тренінгу дозволить  учасникам:

§    ознайомитись та порівняти різні визначення та класифікації ключових умінь і визначать їх адекватність;

§    усвідомити важливість розвитку ключових умінь в освітньому процесі;

§    проаналізувати і оцінити інструменти моніторингу наявного рівня та якості розвитку ключових умінь;

§    визначити стратегії та випробувати способи удосконалення розвитку ключових умінь у закладах загальної середньої освіти.

Школа покликана не лише давати знання, але й допомагати учням розвивати ключові життєві уміння, а саме уміння вчитися, критично мислити, розв’язувати проблеми, працювати в команді, спілкуватися, а також навчати способів роботи з інформацією та бути креативним.

Сучасний світ складний, а тому учням потрібно не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й навчитися користуватися ними, опанувати методом видобування нових знань, сформувати ключові компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, подальшому навчанні та професійній діяльності. Запровадження компетентнісного підходу на перше місце у навчанні виводить практично та життєво-значущі для учнів знання та вміння, вимагає поваги до реальних можливостей та індивідуальних особливостей школярів, сприяє розвитку особистісних властивостей, необхідних для подальшого самостійного життя та професійної діяльності. Навчальна діяльність сучасних учнів багатогранна і велика за обсягом. Сучасне навчання вимагає від учнів умінь і навичок знаходити різні відомості, швидко і якісно засвоювати великий обсяг навчального матеріалу, користуватися науковою і навчальною літературою, самостійно опрацьовувати окремий теоретичний матеріал, розв’язувати незнайомі типи задач тощо. Для навчання учнів в сучасних умовах необхідно створити високоефективне навчальне середовище – штучно побудовану систему, спрямовану на досягнення цілей навчально-виховного процесу. Для цього вчителям необхідно шукати нові ефективні підходи до організації навчального процесу, використовувати методики та технології, що зорієнтовані на активне освоєння школярами всіх елементів пізнавальної діяльності.

Особливої актуальності набуває розвиток критичного мислення учнів.

Під критичним мисленням розуміють наукове мислення, сутність якого полягає в прийнятті обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення. Найсуттєвішою рисою критичного мислення є високий ступінь усвідомленості власних розумових дій.

Критичне мислення опирається на ряд конкретних процедур і стратегій, які підвищують вірогідність подолання проблемних ситуацій, які є найважливішою умовою для його розвитку під час навчання математики.

Методика розвитку критичного мислення передбачає організацію навчального процесу згідно з наступними положеннями, серед яких виділимо ті, які доцільно застосовувати на уроках природничо-математичних дисциплін:

·               цілі навчання формулюються шляхом створення проблемних ситуацій;

·               зміст навчання подається у вигляді проблемних задач;

·               використовуються проблемні методи навчання, що створюють ситуації вибору;

·               проводяться інтерактивні заняття, що передбачають діалог у процесі розв’язування проблемних задач.

Навчання орієнтується не на запам’ятовування фактологічного матеріалу, а на постановку проблеми і пошук її розв’язку.  Методика розвитку критичного мислення заснована на творчому співробітництві учня і вчителя, на розвитку в учнів аналітичного й творчого підходів до будь-якого матеріалу. Суперечливість проблемної ситуації на уроці стає початком критичного розмірковування, а розв’язування проблеми забезпечує опанування принципів,

стратегій та процедур критичного мислення. Проблемність запропонованої вчителем задачі забезпечує внутрішню мотивацію навчальної діяльності учнів та спонукає їх ознайомитися із правилами критичного мислення. Особливим є те, що критичне мислення передбачає здатність учнів ставити нові запитання, випрацьовувати різноманітні аргументи, приймати незалежні та продумані рішення. Саме тому доцільно використовувати навчальний діалог.

Навчальний діалог є способом організації навчального процесу, при якому здобуття учнями нових знань здійснюється за допомогою системи проблемних запитань та пізнавальних завдань. Виходячи з того, що навчальний діалог є складною формою організації навчального процесу, на першому етапі ми пропонуємо наступну схему, яку доцільно використовувати вчителю математики для підготовки до уроку.

1. Сформулюйте цілі та мотиви вивчення заданої теми за підручником та визначте очікувані результати за двома напрямами:

1) навчання:

                            2) розвиток.

2. Проаналізуйте теоретичний і задачний матеріал теми та виберіть ті його частини, які доцільно використати у вигляді проблемних ситуацій або задач і можна подати за допомогою навчального діалогу.

3. Визначте вид діалогу в залежності від виду спілкування:

1) учитель − учень;

2) учень – учень;

3) учень – комп’ютер.

4. Оберіть структуру проведення діалогу (лінійну чи розгалужену) та складіть план запитань за обраною структурою.

За лінійною траєкторією діалогу послідовність запитань-відповідей складається з таких запитань, на які відповіді є однозначними. Розгалужена траєкторія діалогу передбачає наявність вибору, при якому поточне запитання передбачає кілька альтернативних варіантів відповідей учня Зауважимо, що як при лінійній, так і при розгалуженій траєкторії діалогу, кожне нове запитання є логічним наслідком відповіді на попереднє запитання.

Для того, щоб полегшити побудову навчального діалогу вчителю або навчати учнів правильно ставити запитання, доцільно використовувати класифікацію запитань. Ми пропонуємо розподілити запитання на наступні види:

·                 за дидактичною функцією (навчальні та контролюючі);

·                 за логічною структурою (прості і складні);

·                 за обсягом змісту (локальні і узагальнюючі);

·                 за кількістю можливих відповідей (відкритими і закритими);

·                 за способом виникнення (заплановані і стихійні);

·                 за місцем у навчальному процесі (ситуативні і відстрочені).

Якісне викладання математики  в закладах загальної середньої освіти є принципово важливим не лише для життєдіяльності особистості в сучасному суспільстві, але й для успішного розвитку держави, забезпечення її кадрового потенціалу для підвищення наукового, технічного, оборонного, економічного та інноваційного розвитку, інтеграції в світову систему освіти. Якісне засвоєння системи математичних знань слугує основою для вивчення природничих наук, розвитку мислення, алгоритмічної та інформаційної культури особистості.

Одним із чинників, який характеризує якість освітнього процесу в закладі освіти, є задоволеність учнів результатами навчальної діяльності. Система оцінювання у закладі освіти допомагає відстежувати прогрес та формувати в учнів відчуття відповідальності за результати своєї навчальної діяльності.

Через систему оцінювання навчальної діяльності важливо розвивати в учнів активну життєву позицію. Педагоги досягають цього як через індивідуальний підхід, так і в системі наскрізного процесу виховання, який формує цінності. Тут велике значення має скоординована управлінська діяльність у закладі освіти, співпраця учителів, класних керівників, практичного психолога, соціального педагога. У закладі освіти слід розробити систему заходів, спрямовану формувати в учнів розуміння цінності освіти, навчання протягом життя та здатності самостійно оцінювати власний прогрес.

Освітню діяльність учні мають поєднувати з участю в житті класу, закладу освіти, місцевої громади, суспільства загалом. Вони можуть виконувати волонтерську роботу, брати участь у благодійних заходах тощо. Це сприяє розвитку відповідних ціннісних орієнтирів та чіткої громадянської позиції.

Нова українська школа переходить від освіти, яка спрямована на засвоєння знань та навичок, до освіти, яка сприятиме формуванню в учнів системи вмінь самостійного здобування знань, їх практичного використання, надаватиме можливість розвивати здібності кожного школяра та виховувати активне ставлення до навчального процесу.