Про проведення семінару-практикуму «Професійні компетентності учителя української словесності в умовах запровадження НУШ: теорія і практика»

 

 

19 березня цього року у Тернопільському ОКІППО на платформі сервісу відеоконференцій Google Meet проведено семінар-практикум «Професійні компетентності учителя української словесності в умовах запровадження НУШ: теорія і практика», учасниками якого було майже сімдесят консультантів центрів професійного розвитку педагогічних працівників та учителів української мови і літератури закладів загальної середньої освіти області.

Мета заходу - актуалізувати знання консультантів центрів професійного розвитку педагогічних працівників та учителів української мови і літератури про загальні відомості про професійний стандарт учителя ЗЗСО; сприяти розвитку уміння учителів-словесників будувати траєкторію індивідуального розвитку на основі самодіагностики педагогічної діяльності;  окреслити основні форми роботи консультанта ЦПР ПП з учителями-словесниками щодо надання консультативних послуг із порушеного питання для забезпечення належного рівня державної мовно-літературної освіти.

На початку роботи  семінару найперше було акцентовано увагу присутніх на меті професійної діяльності учителя, суть якої полягає у формуванні ключових компетентностей і світогляду учнів, розвитку їхніх здібностей. Теоретичний блок заходу «Компетентнісний підхід учителя закладу загальної середньої освіти до освітнього процесу» реалізував доцент, в. о. завідувача кафедри менеджменту і методології освіти Тернопільського ОКІППО, кандидат педагогічних наук   Р. С. Брик.    У рамках практичної частини про розвиток професійних компетентностей (за трудовою дією або групою трудових дій) учителя української словесності в умовах запровадження Нової української школи присутніх інформувала методист відділу методики навчальних предметів та професійного розвитку педагогів Тернопільського ОКІППО            М. М. Кондирєва. Досвідом роботи щодо застосування сучасних методик і технологій як основи розвитку предметно-методичної компетентності словесника поділилися учитель української мови і літератури Чортківської гімназії імені Маркіяна Шашкевича Чортківської міської ради Тернопільської області І. Й. Лихо (поєднання  елементів  традиційних  та  інноваційних  методик  на уроках  української  мови і літератури) та учитель української мови і літератури Борщівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 2 Корчинська Г. М.  (технологічний підхід до формування та розвитку в учнів критичного мислення на уроках української словесності). Для підбиття підсумків роботи учасникам заходу було запропоновано у формі педагогічного віча висловити думки про самомоніторинг діяльності учителя української мови і літератури й побудову траєкторії індивідуального розвитку.

Технічний супровід проведення заходу здійснила методист центру інформатики, інформаційно-комунікаційних технологій і дистанційної освіти ТОКІППО Мочук О. Б.

Методичні рекомендації учасникам семінару-практикуму

«Професійні компетентності учителя української словесності

 в умовах запровадження НУШ: теорія і практика»

 

У розділі «Загальні відомості» Професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» (наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23.12.2020 № 2736) окреслено роль учителя ЗЗСО у освітньому процесі учнів так:

-                     мета професійної діяльності учителя – організація навчання та виховання учнів під час здобуття ними повної загальної середньої освіти  шляхом формування у них ключових компетентностей і світогляду на основі загальнолюдських і національних цінностей, а також розвиток інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, необхідних для успішної самореалізації та продовження навчання;

-                     учитель спільно з батьками, іншими законними представниками учнів сприяє розвитку здібностей учнів, формуванню в них навичок здорового способу життя, дбає про їхнє фізичне і психічне здоров’я; формує в учнів усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України; настановленням і особистим прикладом утверджує повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства; формує в учнів прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

-                     процеси навчання, виховання та розвитку учнів є наскрізними; їх цілісність забезпечується наявністю у вчителя загальних і професійних компетентностей, необхідними для виконання всіх трудових функцій.

Отож для того, щоб учитель міг реагувати на виклики сучасності, бути конкурентоздатним у сучасному інформаційному просторі, сприяти активному сприйняттю здобувачами освіти навчального матеріалу, належно виконувати зазначені вище функції і обов’язки, необхідно уже сьогодні внести відповідні корективи у систему неформальної та інформальної освіти учителів-словесників.

1.                 Опрацювати інформацію про зміст Професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» (наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23.12.2020 № 2736) та нормативних документів, які регулюють  діяльність ЦПР ПП, зокрема статті 18 «Освіта дорослих» закону України «Про освіту»; п. 3. 3 статті 52 «Ресурсне (інформаційне, науково-методичне, матеріально-технічне) забезпечення» закону України «Про повну загальну середню освіту»; постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2020 № 672 «Деякі питання професійного розвитку педагогічних працівників»; листа МОН України  від 21.08.2020 № 1/9-466 «Про центри професійного розвитку педагогічних працівників».

2.                 Задля забезпечення системності у роботі на уроках української мови і літератури, у позаурочний час шляхом самодіагностики відповідно до опису трудових функцій, професійних компетентностей (знань, умінь, навичок) та кваліфікаційних категорій педагогічних працівників установити рівень сформованості професійних компетентностей, які сприяють реалізації таких трудових функцій: навчання учнів предметів (мовно-комунікативна, предметно-методична, інформаційно-цифрова компетентності);    партнерська взаємодія з учасниками  освітнього процесу (компетентності психологічна, емоційно-етична,  педагогічного партнерства); участь в організації безпечного освітнього середовища (інклюзивна, здоров’язбережувальна, проєктувальна компетентності); управління освітнім процесом (прогностична, організаційна,  оцінювально-аналітична компетентності);  безперервний професійний розвиток (компетентності інноваційна, здатність до навчання упродовж життя, рефлексивна).   

3.                 Для реалізації права на постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-яких інших видах і формах професійного зростання постійно підвищувати свою педагогічну майстерність, реалізуючи своє право на освіту упродовж життя шляхом формальної (освіти, яка здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей (професій) і передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікацій, що визнаються державою), неформальної (освіти, яка здобувається, як правило, за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій) та інформальної (освіти, яка передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям) освіти.

4.                 З’ясувати, усвідомити й рактикувати нові функції учителя, такі як коучер (людина, яка здатна допомогти досягти учням визначених цілей), фасилітатор  (людина, яка забезпечує успішну групову комунікацію), тью́тор (людина, що веде індивідуальні або групові заняття із учнями, репетитор, наставник), модера́тор (людина, яка слідкує за дотриманням правил у окремих темах мережевого ресурсу і має право вилучати, редагувати  чужі повідомлення, блокувати сторінки користувачів, обмежувати право користувачів редагувати і переглядати матеріали сайтів).

5.                 Необхідно усвідомити систематизовані відомості із сучасної методики навчання української мови і літератури щодо структури компетентнісно зорієнтованого уроку та організації дистанційного навчання задля  удосконалення уміння учителів реалізувати в умовах запровадження НУШ компетентнісний підхід до навчання української мови і літератури шляхом створення програм на основі модельних, укладання календарно-тематичних планів, планування конспекту уроку словесності у різній формі (розлогого і стислого конспекту, технологічної чи ментальної карти, кластера, схеми, моделі, таблиці, плану, тез), варіантів його типу, змісту та структури, використання елементів різних технологій навчання (дистанційного, змішаного, особистісно зорієнтованого, розвивального, інтегрованого, інклюзивного), сучасних методів, прийомів і форм роботи з метою реалізації державної мовно-літературної політики – формування у здобувачів освіти предметних комунікативної і літературної та ключових компетентностей (реалізація наскрізних змістових ліній, змістових ліній чинних програм з української мови і літератури  у 5 - 11 класах).

6.                 Систематично поповнювати власну педагогічну скарбничку методичним інструментарієм, придатним для використання на всіх етапах компетентнісного уроку словесності та в позаурочній роботі з метою організації якісного та ефективного освітнього процесу навчання української мови і літератури на основі урахування інтелектуальних здібностей (вербальний, логіко-математичний, візуальний, кінестетичний, міжособистісний, внутрішньоособистісний, музичний, натуралістичний та екзистенційний види інтелекту, які не можна  виміряти за допомогою тестів) учнів (за теорією Говарда Гарднера).

7.                 На засіданнях професійної спільноти учителів української мови і літератури обговорити питання «Шляхи розвитку професійних компетентностей учителя ЗЗСО», запланувати на майбутнє заходи з обміну досвідом роти учителів-словесників з порушеного питання і анонсувати у засобах масової інформації адреси цікавих методичних розробок.