Відповідно до плану роботи Тернопільського ОКІППО 19 лютого 2021 року для учителів української мови і літератури ЗЗСО районів/міст/ОТГ на платформі сервісу Google Meet проведено онлайн-тренінг «Система роботи учителя української словесності для розвитку філологічних обдарувань учнів» (тренер – методист відділу методики навчальних предметів та професійного розвитку педагогів Майя Кондирєва).
Мета цього заходу – надання освітніх послуг для забезпечення належного рівня виконання трудових функцій учителя-словесника (застосування сучасних змісту освіти, методик і технологій; партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу; організація здорового, безпечного, розвивального, інклюзивного освітнього середовища; управління освітнім процесом; безперервний професійний розвиток); удосконалення професійних компетентностей учителя української мови і літератури (мовно-комунікативної, предметної, інформаційно-цифрової, психологічної, педагогічного партнерства, інклюзивної, проєктувальної, прогностичної, організаційної, оцінювально-аналітичної, інноваційної, рефлексивної); обговорення ефективності використання у роботі з філологічно обдарованими учнями різних зразків дидактичного матеріалу відповідно до вимог освітньої галузі «Мови і літератури» Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (2011) та мовно-літературної освітньої галузі Державного стандарту базової середньої освіти (2020).
Під час роботи учасникам тренінгу (згідно з попередньою реєстрацією майже 80 осіб) було презентовано інформацію про ознаки філологічних обдарувань; труднощі, які відчувають обдаровані діти; множинний інтелект як одну із сучасних теорій розвитку особистості; основні ознаки педагогічних технологій, які орієнтовані на роботу з філологічно обдарованими школярами, та умови організації такої роботи; логічно-структурні схеми для візуалізації навчального матеріалу та формування в учнів системного мислення; тьюторство як ефективний спосіб розвитку обдарованої молоді; спільне та відмінне між творчістю і креативом на уроках словесності; методи, прийоми, вправи, активності для роботи з філологічно обдарованими учнями.
Для встановлення зворотного зв’язку словесники виявили активність під час виконання вправ «Всесвітня подорож» (для ознайомлення з уподобаннями учасників щодо країн, які мріють відвідати); «Золота рибка» (для встановлення рівня засвоєння відомостей про ознаки філологічних обдарувань); «Місткий кошик» (для визначення обсягу знань про види множинного інтелекту); «Модель майбутніх знань» (для встановлення переліку ознак педагогічних технологій, які є прийнятними для використання у роботі з філологічно обдарованими учнями); «Кластер» (для окреслення типів вправ, для виконання яких можна використати логічно-структурні схеми на уроках української мови і літератури); «Аукціон» (для актуалізації опорних знань про властивості, функції, особливості застосування об’єкта дослідження – обдарованість); «Квітка» (для визначення рівня запам’ятовування способів формування в учнів креативного мислення); «Наплічник філолога» (для визначення переліку назв методів, прийомів, вправ, активностей, які учителі планують використовувати у роботі з обдарованими учнями); «Фотограф» (для рефлексії навчальної ситуації під час тренінгу, про яку хочеться зберегти спогади).
На завершення роботи тренінгу філологам було запропоновано обмін думками щодо особливостей роботи з обдарованими учнями.
Технічний супровід проведення заходу здійснила методист центру інформатики, інформаційно-комунікаційних технологій і дистанційної освіти Мочук О. Б.
Відеозапис заходу можна переглянути ТУТ.
Методичні рекомендації учасникам тренінгу
«Система роботи учителя української словесності для розвитку філологічних обдарувань учнів»
Задля забезпечення системності у роботі з філологічно обдарованими учнями на уроках української мови та літератури і в позаурочний час учитель-словесник повинен на належному рівні виконувати трудові функції, такі як застосування сучасних змісту освіти, методик і технологій; партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу; організація здорового, безпечного, розвивального, інклюзивного освітнього середовища; управління освітнім процесом; безперервний професійний розвиток. При цьому педагогічний працівник демонструє рівень сформованості відповідних особистісних та професійних компетентностей, зокрема мовно-комунікативної, предметної, інформаційно-цифрової, психологічної, педагогічного партнерства, інклюзивної, проєктувальної, прогностичної, організаційної, оцінювально-аналітичної, інноваційної, рефлексивної. Оскільки структурними компонентами компетентності є знання, уміння, ставлення, то й працювати з учителями необхідно у цих трьох напрямах:
- найперше необхідно узагальнити масив інформації щодо сучасного трактування явища обдарованості індивіда, і філологічного обдарування зокрема, якій властиві система здібностей учня – природна енергетика, пізнавальна активність, нестандартність мислення, наполегливість і надзвичайна працездатність;
- оскільки обдарованість – це індивідуальна потенційна своєрідність спадкових (задатки), соціальних (сприятливе соціальне середовище) та особистісних (позитивна «Я»-концепція, вольові якості, цілеспрямованість, наполегливість тощо) передумов для розвитку здібностей особистості до рівня вищого за умовно «середній», завдяки яким вона може досягти значних успіхів у певній галузі діяльності (О. Антонов), то необхідно проаналізувати відомості із сучасної методики навчання української мови і літератури щодо стимулювального впливу на удосконалення хіба що пізнавальної активності та формування сприятливого соціального, власне навчального, середовища;
- якщо, за теорією Говарда Гарднера, людина має низку інтелектуальних здібностей (вербальний, логіко-математичний, візуальний, кінестетичний, міжособистісний, внутрішньоособистісний, музичний, натуралістичний та екзистенційний види інтелекту, які не можна вимірювати за допомогою тестів), то кожен із тих типів інтелекту має потенціал для удосконалення, про що і повинен піклуватися учитель, демонструючи відповідні уміння для організації навчальної діяльності учнів;
- задля активації будь-якого виду інтелекту учителеві необхідно систематично працювати над удосконаленням системи цінностей учнів, використовувати усі можливості культури та особистісного рішення індивідуума і членів його сім’ї;
- учителям необхідно розширити свій діапазон викладацьких засобів і прийомів, поновити його методами та матеріалами, щоб залучити до активної пізнавальної діяльності учнів, у яких домінують різні типи інтелекту, а не опиратися на вербально-лінгвістичний та логіко-математичний інтелекти, що на них орієнтована створена років 150 тому система освіти, яка існує і сьогодні;
- для створення умов щодо гармонійного розвитку дитини необхідно систематично вживати заходи, щоб вчасно розв’язати типові й незаплановані проблеми обдарованих учнів: заниженої самооцінки, почуття провини за свою особливу вдачу, прояв перфекціонізму, намагання усе тримати під контролем, нереальні очікування, нетерплячість, недостатність дружніх стосунків, брак уваги і самоорганізаційних навичок, фізичне та духовне виснаження;
- розвивати в учнів креативне мислення на основі здатностей до знаходження і формулювання проблеми, генерування великої кількості ідей, гнучкості продумування різноманітних ідей, оригінальних відповідей на стимули, удосконалення об’єкта, додаючи деталі, уміння розв’язувати проблеми;
- використовувати у роботі з філологічно обдарованими учнями сучасні навчальні технології на основі візуалізації (створення логіко-структурних схем), індивідуалізації та диференціації, пошуково-дослідницької, експериментальної, проєктної, інтерактивної та біоадекватної діяльності учнів, дієві методики (методику цілепокладання «SMART»), теорію емоційного інтелекту, дидактичні матеріали (фрейми, які відповідають таксономії Блума), що їх створено відповідно до вимог освітньої галузі «Мови і літератури» Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (2011) та мовно-літературної освітньої галузі Державного стандарту базової середньої освіти (2020);
- створювати умови для забезпечення участі обдарованої молоді в інтелектуальних і творчих змаганнях; узагальнювати, науково-методично обґрунтовувати, широко популяризувати кращий досвід педагогічних працівників, зокрема і тьюторство, щодо навчання і виховання обдарованої молоді; планувати у рамках підвищення кваліфікації педагогічних кадрів заходи щодо покращення роботи з обдарованою молоддю; розробляти відповідні навчальні матеріали (програми, методичні посібники та підручники).
Немає коментарів:
Дописати коментар