понеділок, 1 червня 2020 р.

Із серії "Нахлинуло"


Так трапилося, що у час і день свята "Останній дзвінок (чи дзвоник?)" довелося проїжджати повз школу, у якій пропрацювала майже два десятки років. Завжди пам'ятаю її гомінливою, велелюдною - навіть під час канікул на території є учні.
29 травня 2020 об 11.00 на території школи немає жодної людини - і сум, і страх огорнули мене. Такі емоції відчувала, коли довідалася про Чорнобильську трагедію та під час перегляду фільму про прорив дамби і затоплення цілого міста... Здолося на мить, що життя припинилося... 
Додалося тривожних емоцій під час перегляду постів у фейсбуці -  оксюмороном  звучить фраза свято "Останнього дзвінка" онлайн - минулорічні світлини та фрагменти відео, сентенції або флешмоби директорів, фото кількох десятків учнів на моніторах, декілька учнів дзеленчать дзвінком... А шкільні майданчики порожні... Переспівом слів невмирущого Кобзаря "... село неначе погоріло" спливає у свідомості  "школа, неначе погоріла" (хай Бог милує).  
ХХІ століття, вік НТР уже трансформувався у вік штучного інтелекту, світові науково-дослідні лабораторії- а людський інтелект паралізував непомітний для людського ока коронавірус...
Що це - помста природи чи безпорадність людини? Якщо помста природи, то є за що. Скільки терпіння треба мати, щоб вибачити опустілі надра, штучні водойми, лисі гори, вали сміття, ріки отруйних речовин і отруйні випари... Страшно...
А якщо це людський фактор? О тоді удвічі більше страшно... У якій школі училися ці люди? Хто їх учив? У якій сім'ї зростали? І ще багато-багато запитань, останнім з них мало би бути запитання: що я зробила не так? 
Але я вважаєю...

          Що заплановано було – усе зробили!

Хоч і затрачено енергії багато.

Та основне – дітей учили і любили

Й щодень у школі – це робота й свято!

Життя інколи ставить нам бар'єри, які потрібно долати. І хоча бракувало кольорових кульок, білих бантів, щирих усмішок,  дзвінкого дитячого гомону, гучної пісні про школу, святкового настрою, а головне - позитивних емоцій, та ми підкорити інформаційно-комунікаційні технології, навчитися розуміти один одного і підтримувати у скрутний час!  У цьому й полягає сенс професії Учителя! Того, хто не лише досконало навчає свого предмета, але  вчиться сам і вчить школярів  мудрості, терпіння, добра, оптимізму, душевної щедрості! 

Щасливої життєвої дороги, мирного неба, непереборного оптимізму, позитивних емоцій та віри в майбутнє нашим випускникам! Дай Боже стати свідками не однієї найкращої миті їхнього життя! 
 Зі святом Вас, шановні колеги

Нехай завжди  у Ваших родинах панують любов, здоров'я, благополуччя, затишок та щастя, а у колективах - професійність. 

МИРУ ТА ЗДОРОВ'Я УКРАЇНЦЯМ! 


Немає коментарів:

Дописати коментар