середа, 28 квітня 2021 р.

Про проведення для учителів української мови і літератури онлайн-тренінгу «Нова редакція правопису української мови: візуалізація теоретичного матеріалу та дослідницькі вправи»

 




Відповідно до плану роботи Тернопільського ОКІППО 27 квітня 2021 року для учителів української мови і літератури ЗЗСО об’єднаних територіальних громад на платформі сервісу Google Meet проведено онлайн-тренінг «Нова редакція правопису української мови: візуалізація теоретичного матеріалу та дослідницькі вправи».

Мета цього заходу – надання освітніх послуг щодо роз’яснень нормативної бази запровадження в освітній процес нової редакції Українського правопису (2019) для забезпечення належного рівня виконання трудових функцій учителя-словесника (застосування сучасних змісту освіти, методик і технологій; партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу; організація здорового, безпечного, розвивального, інклюзивного освітнього середовища; управління освітнім процесом; безперервний професійний розвиток); удосконалення професійних компетентностей учителя української мови і літератури щодо методики упровадження в освітній процес змін згідно із зазначеною вище  редакцією правопису (мовно-комунікативної, предметної, інформаційно-цифрової, психологічної, емоційно-етичної, педагогічного партнерства, інклюзивної, здоров’язбережувальної, проєктувальної,  прогностичної, організаційної, оцінювально-аналітичної, інноваційної, навчання упродовж життя, рефлексивної); обговорення ефективності використання у роботі з учнями різних зразків дидактичного матеріалу відповідно до вимог освітньої галузі «Мови і літератури» Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (2011) та мовно-літературної освітньої галузі Державного стандарту базової середньої освіти (2020).

Під час роботи учасникам тренінгу (згідно з попередньою реєстрацією понад 100 осіб) було презентовано інформацію про нове та варіантне написання у чинному правописі та зміни у морфологічних нормах (доцент кафедри української мови і літератури та методик їх навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка, кандидат філологічних наук Волянюк І. О.); основні віхи історії Українського правопису у формі віртуальної мандрівки; анонс посібників для удосконалення володіння засобами української мови згідно з нормами чинного правопису; систему дослідницьких вправ і завдань, тестові завдання відповідно до оновленої редакції Українського правопису 2019 року (методист відділу методики навчальних предметів та професійного розвитку педагогів ТОКІППО Майя Кондирєва).

Для встановлення зворотного зв’язку словесники виявили активність під час виконання вправ  «Сьогодні я мрію про …» (для укладання карти мрій учасників тренінгу для знайомства); «Т-таблиця» (для систематизації знань про два варіанти змін у новій редакції Українського правопису); «Місткий кошик» (для укладання бібліографічного списку  анонсованих посібників); «Візуальна шпаргалка» (для групування вправ за типами їх  для зручності використання на уроці); «Троянда і шипи» (для рефлексії щодо цікавих й корисних фрагментів тренінгу та фрагментів, які стимулювали бажання самовдосконалюватися).

На завершення роботи тренінгу філологам було запропоновано обмін думками щодо особливостей роботи з порушеного питання.

Технічний супровід проведення заходу здійснила методист центру інформатики, інформаційно-комунікаційних технологій і дистанційної освіти Мочук О. Б.

Інформацію про проведений захід, методичні рекомендації буде розміщено на головній сторінці блогу «Паланка словесника», а також – покликання, за яким можна переглянути відеозапис онлайн-зустрічі на ютуб-каналі.


Методичні рекомендації учасникам тренінгу

«Нова редакція правопису української мови: візуалізація теоретичного матеріалу та дослідницькі вправи»


Учитель-словесник на належному рівні повинен виконувати трудові функції, такі як застосування сучасних змісту освіти, методик і технологій; партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу; організація здорового, безпечного, розвивального, інклюзивного освітнього середовища; управління освітнім процесом; безперервний професійний розвиток. При цьому педагогічний працівник має демонструвати рівень сформованості відповідних особистісних та професійних компетентностей, зокрема мовно-комунікативної, предметної, інформаційно-цифрової, психологічної, емоційно-етичної, педагогічного партнерства, інклюзивної, здоров’язбережувальної, проєктувальної,  прогностичної, організаційної, оцінювально-аналітичної, інноваційної, навчання упродовж життя, рефлексивної. Оскільки структурними компонентами компетентності є знання, уміння, ставлення (цінності), то й працювати з учителями з порушено під час онлайн-тренінгу питання необхідно за цими напрямами:

-                     узагальнити масив інформації щодо змін та варіантності написання, про які йдеться у новій редакції Українського правопису (2019), з погляду історії мови та сучасного стану мовної системи шляхом самоосвіти учителів, участі їх у методичних заходах відповідної тематики, навчання на курсах підвищення кваліфікації, зокрема і короткострокових;

-                     приділяти  увагу у 5 – 11 класах методиці опрацювання правописних змін на уроках української мови та інших навчальних предметів;

-                     задля  закріплення й поглиблення, узагальнення і систематизації  правописних знань з основних розділів української мови запровадити систему роботи щодо вироблення в учнів практичних умінь і навичок з орфографії і пунктуації, а також розширенню знань орфографічних і пунктуаційних правил, що є новими в сучасному правописі;

-                     опрацюванню матеріалу щодо змін у правописній системі української мови, уточненню  та доповненню правил орфографії і пунктуації сприятиме дослідницьке навчання  (дослідження-аналіз, дослідження-розпізнавання, дослідження-моделювання, дослідження-порівняння,   дослідження-реконструювання, дослідження-відновлення,  творче конструювання), зокрема вправи на осмислення та аналіз орфограм і пунктограм, порівняння мовних явищ, розвиток творчих здібностей, уміння спостерігати і узагальнювати результати спостереження за мовним матеріалом, мовознавче експериментування, а також  завдання ігрового характеру (мовознавчі вікторини «Лабіринт», «Доміно», «Хто швидше?», «Доберіть антоніми» «Доберіть  синоніми», «Назвіть іншим словом», «Знайдіть зайве слово/речення», «Розв’яжіть кросворд» та ін.;

-                     якщо, за теорією Говарда Гарднера, людина має низку інтелектуальних здібностей (вербальний, логіко-математичний, візуальний, кінестетичний, міжособистісний, внутрішньоособистісний, музичний, натуралістичний та екзистенційний види інтелекту, які не можна  вимірювати за допомогою тестів), то кожен із тих типів інтелекту має потенціал для удосконалення, про що і повинен піклуватися сучасний учитель, створюючи розвивальне навчальне середовище для організації пізнавальної діяльності учнів щодо опрацювання положень чинного правопису (вибір технологій, методів, форм навчання, застосування логіко-структурних схем, використання відповідних дидактичних матеріалів тощо);

-                     використовувати у роботі для формування орфографічної і пунктуаційної грамотності учнів сучасні навчальні технології на основі візуалізації (створення логіко-структурних схем), індивідуалізації та диференціації, пошуково-дослідницької, експериментальної, проєктної, інтерактивної та біоадекватної діяльності,  дієві методики (методику цілепокладання «SMART»), дидактичні матеріали (фрейми, які відповідають таксономії Блума), які виготовлено відповідно до вимог освітньої галузі «Мови і літератури» Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (2011) та мовно-літературної освітньої галузі Державного стандарту базової середньої освіти (2020);

-                     створювати умови для формування в учнів системи цінностей, які є одним зі складників комунікативної як предметної та ключової компетентностей,  забезпечення участі учнівської молоді в україномовних інтелектуальних і творчих змаганнях; узагальнювати, науково-методично обґрунтовувати, широко популяризувати кращий досвід педагогічних працівників з порушеного питання; планувати у рамках підвищення кваліфікації педагогічних кадрів та організації методичної роботи заходи відповідної тематики;  розробляти  відповідні навчальні матеріали (програми, методичні посібники, дидактичні матеріали).   


Немає коментарів:

Дописати коментар