Відповідно до плану роботи Тернопільського ОКІППО 21 травня 2021 року на платформі сервісу Google Meet проведено онлайн-нараду консультантів центрів професійного розвитку педагогічних працівників, які опікуються роботою з учителями української мови і літератури, та керівників методичних об’єднань учителів української мови і літератури «Компетентнісно орієнтована мовно-літературна освіта: завдання, особливості реалізації, система оцінювання».
Мета цього заходу – узагальнити інформацію про особливості реалізації
мовно-літературної освіти у 5 – 11 класах, обов’язкові результати начальних досягнень учнів 5 – 11
класів з української мови і літератури, основні положення документів щодо завершення 2020-2021 навчального року й
проведення державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного
оцінювання з української мови і літератури 2021 року; надати рекомендації щодо
компетентнісного підходу до підсумкового оцінювання навчальних досягнень учнів
з української мови і літератури (зміст,
форма, тип завдань, критерії оцінювання) та заповнення шкільної документації.
Під час роботи
учасникам наради (згідно з попередньою реєстрацією майже 50 осіб) було
презентовано інформацію про актуальні питання організації та проведення державної підсумкової атестації
у 2020 – 2021 навчальному році, зовнішнього незалежного оцінювання з
української мови і літератури 2021 року (заступник
директора з питань зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості
освіти Тернопільського ОКІППО Шайнюк Ю. Ч.), особливості
реалізації мовно-літературної освіти у 5 – 11 класах на основі компетентнісного підходу, підсумкове
оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови і літератури (зміст,
форма, тип завдань, критерії оцінювання) та заповнення шкільної документації (методист відділу методики навчальних предметів та
професійного розвитку педагогів Тернопільського ОКІППО Майя Кондирєва).
На завершення
роботи заходу філологам було запропоновано обмін думками щодо
особливостей роботи з порушеного питання.
Технічний супровід проведення онлайн-наради
здійснила методист центру інформатики,
інформаційно-комунікаційних технологій і дистанційної освіти Тернопільського ОКІППО Мочук О. Б.
Інформацію про
проведений захід, методичні рекомендації буде розміщено на головній сторінці блогу
«Паланка словесника», а також – покликання, за яким можна переглянути
відеозапис онлайн-наради на ютуб-каналі.
Методичні
рекомендації учасникам наради консультантів
центрів професійного
розвитку педагогічних працівників,
які опікуються роботою з учителями української
мови і літератури,
та керівників методичних
об’єднань учителів української мови і літератури на тему «Компетентнісно орієнтована мовно-літературна освіта:
завдання, особливості реалізації, система оцінювання»
І. Метою базової
середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних
для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого
життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної
освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення
до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та
культурних цінностей українського народу.
Вимоги до обов’язкових результатів
навчання української мови і літератури учнів 5 – 11 класів укладено на основі
компетентнісного підходу (сформованість предметних та ключових компетентностей).
Як предметну на уроках української мови необхідно формувати комунікативну компетентність, а на
уроках української літератури – літературну.
Щодо ключових компетентностей, то необхідно використовувати можливості чинних
програм для реалізації на уроках словесності соціокультурної змістової лінії,
яка і сприятиме розвитку ключових
компетентностей, до яких належать: вільне володіння державною мовою, здатність
спілкуватися рідною, математична, екологічна, інформаційно-комунікаційна,
культурна компетентності, компетентності у галузі природничих наук, техніки і
технологій, громадянські та соціальні компетентності, інноваційність, навчання упродовж життя,
підприємливість і фінансова грамотність.
Оскільки структурними
компонентами компетентності є знання, уміння, ставлення (цінності), то й
працювати необхідно за такими напрямами:
-
щоуроку згідно з календарно-тематичними планами реалізувати зміст
навчального матеріалу чинних програм, що сприятиме реалізації відповідних
змістових ліній програми з української мови (мовної компетентності) та програми
з української літератури (літературознавчої компетентності);
-
задля закріплення й розвитку в учнів
практичних умінь мовця і читача формувати мету уроку словесності з урахуванням
очікуваних результатів, які зазначено у чинних програмах щодо знаннєвого,
уміннєвого та виховного аспектів навчання;
-
оскільки основою формування ключових компетентностей є особистісні якості,
особистий, соціальний, культурний і навчальний досвід учнів; їх потреби та
інтереси, які мотивують до навчання; знання, уміння та ставлення, що формуються
в освітньому, соціокультурному та інформаційному середовищі, у різних життєвих
ситуаціях, то за будь-якої можливості на уроках словесності приділяти увагу
найперше формуванню наскрізних для усіх ключових компетентностей умінь: читати
з розумінням, висловлювати власну думку в усній і письмовій формі, критично і системно мислити, логічно
обґрунтовувати позицію, діяти творчо, виявляти ініціативу, конструктивно
керувати емоціями, оцінювати ризики,
приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими;
-
реалізувати
компетентнісний потенціал мовно-літературної освітньої галузі на основі
формування предметних та ключових компетентностей з урахуванням відповідних
умінь і ставлень (дивитися додаток 1 до Державного стандарту базової середньої
освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020
р. № 898);
-
реалізацію мовно-літературної освіти здійснювати з урахуванням мети базової середньої освіти на таких
ціннісних орієнтирах, як повага до особистості учня, забезпечення рівного
доступу кожного учня до освіти без будь-яких форм дискримінації учасників
освітнього процесу, дотримання принципів академічної доброчесності у взаємодії
учасників освітнього процесу та організації всіх видів навчальної діяльності,
становлення вільної особистості учня, формування культури здорового способу
життя учня, створення інклюзивного безпечного освітнього середовища,
утвердження людської гідності, формування в учнів активної громадянської
позиції, плекання в учнів любові до рідного краю, відповідального ставлення до
довкілля.
-
створювати умови для формування в
учнів умінь працювати з інформацією (джерело інформації; інформація
текстова, графічна, числова тощо; достовірність, новизна, актуальність і
несуперечливість інформації; надійність і ненадійність джерел інформації;
критерії добору і способи пошуку інформації; явна і прихована інформація; факти
і судження; маніпуляція і пропаганда), комунікувати
(комунікативна взаємодія; ситуація спілкування; адресат, адресант; форма і
зміст повідомлення; мета і позиція мовця; комунікативні наміри співрозмовників;
важливі та другорядні деталі повідомлення; прихований зміст повідомлення;
вербальні та невербальні засоби; типові стратегії мовленнєвої взаємодії;
аргументація; інтонаційні засоби; емоційний стан співрозмовників; формули
мовленнєвого етикету; жанрові форми мовлення; різноманітні стратегії
продукування ідей; принципи етики спілкування, норми літературної вимови;
соціокультурні норми; стереотипи, протидія та попередження дискримінації,
цькування (булінгу); протидія пропаганді та маніпуляції; ненасильницька
комунікація; суспільно-культурний контекст; цифрове середовище; безпечна
поведінка у цифровому просторі), онлайн-взаємодіяти
(форми презентації; академічна доброчесність), працювати з текстом (різновиди текстів (одиничні і множинні,
цілісні, перервані і змішані); опис, розповідь, роздум; стилі та жанри;
структура тексту; фрагментарні тексти; зміст прочитаного; тема; мікротема;
ідея; проблеми в тексті; підтекст; культурно-історичний контекст; гіпертекст у
медіатексті; особистий і суспільний досвід; мета читання (для отримання
інформації, виконання завдань, розвитку естетичного досвіду), інтерпретувати літературний твір (художні
твори українських і зарубіжних авторів; література корінних народів і
національних меншин; актуальна національна та загальнолюдська, зокрема
морально-етична, проблематика творів; роди і жанри літератури; зміст і форма
літературного твору (тема, ідея, фабула, сюжет, композиція, художні образи,
поетика); літературний твір в історико-культурному контексті;
літературно-мистецькі епохи, напрями, течії та стилі; індивідуальний стиль;
естетична цінність літературного твору; відкритість творів літератури до
інтерпретації; художній переклад; читацький досвід, емоційний стан читача), послуговуватися мовними засобами (мова
як система; мовні одиниці різних рівнів, їх характерні ознаки та функції в
мовленні; мова як відображення картини світу; мовна норма та її динамічність в
історико-культурному контексті; помилка; засоби художньої виразності);
-
задля
оцінювання навчальних досягнень учнів керуватися вимогами до обов’язкових
результатів навчання учнів з
мовно-літературної освітньої галузі (українська мова, українська література,
зарубіжні літератури (у перекладі українською мовою) для класів (груп) з
українською мовою навчання), які зазначено у додатку 2 до Державного стандарту
базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 30 вересня 2020 р. № 898, і передбачають, що учень взаємодіє з іншими
особами в усній формі, сприймає і використовує інформацію для досягнення
життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях; сприймає, аналізує,
інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, зокрема
інформаційних та художніх текстах класичної та сучасної художньої літератури
(української та зарубіжних), медіатекстах, та використовує інформацію для
збагачення власного досвіду і духовного розвитку; висловлює власні думки,
почуття, ставлення та ідеї, взаємодіє з іншими особами у письмовій формі,
зокрема інтерпретуючи інформаційні та художні тексти класичної та сучасної
художньої літератури (української та зарубіжних); у разі потреби взаємодіє з
іншими особами в цифровому просторі, дотримується норм літературної мови; досліджує
індивідуальне мовлення, використовує мову для власної мовної творчості,
спостерігає за мовними та літературними явищами, аналізує їх;
-
створювати умови для узагальнення, науково-методичного обґрунтувння,
широкої популяризації кращого досвіду педагогічних працівників з порушеного
питання; планувати у рамках підвищення кваліфікації педагогічних кадрів та
організації методичної роботи заходи відповідної тематики; розробляти відповідні навчальні матеріали (програми,
методичні посібники, дидактичні матеріали).
ІІ. Роз’яснення щодо
організованого завершення 2020/2021 навчального року зроблено у листі МОН України від 27.04.2021 №1/9-218 «Про організоване завершення 2020/2021
навчального року та реалізацію Закону України «Про внесення змін до Розділу ІІ
«Прикінцеві та перехідні положення законодавчих актів України, спрямованих на
забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з
поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)» (щодо окремих питань завершення
2020/2021 навчального року)».
Освітній процес у
ЗЗСО організовують у межах навчального року, який закінчується не пізніше
01.07.2021.
Структура та
тривалість навчального року, форми організації освітнього процесу визначає педагогічна
рада закладу освіти в межах часу, передбаченого освітньою програмою, відповідно
до обсягу навчального навантаження. Питання організації виконання освітньої
програми, навчального плану та освітнього процесу є внутрішнім питанням кожного
ЗЗСО, його педагогічної ради та завданням педагогічних працівників.
Оцінювання
результатів навчальних досягнень здобувачів освіти може відбуватися з
використанням технологій дистанційного навчання.
Про зміни до
Порядку переведення учнів (вихованців) ЗЗСО до наступного класу йдеться у наказі МОН України від 01 березня 2021 року № 268 «Деякі питання
переведення учнів на наступний рік навчання».
Немає коментарів:
Дописати коментар