середу, 23 травня 2018 р.




Зразок опису 
досвіду роботи учителя української мови і літератури


Опис
досвіду роботи вчителя української мови і літератури
НВК «Великобірківська ЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназія імені Степана Балея» Тернопільського району Радьо Людмили Несторівни

Розвиток інформаційних технологій, бурхливе нагромадження наукової інформації, її неперервне оновлення і  вторгнення в усі сфери життя – визначальна особливість сьогодення. Це не могло не позначитися на характері навчання підростаючого покоління, на змісті навчальних програм, підручників, навчально-методичних посібників, а також на методах навчання. Розгорівся процес інформатизації освіти, тобто розширене застосування комп’ютера на основі взаємодії «учитель – комп’ютер – учень», інформаційних мереж і технологій.
В Україні розробка комп’ютерних технологій навчання розпочалася в середині 70-х років ХХ століття у вищій школі, а 1985 року уряд прийняв постанову «Про заходи щодо забезпечення комп’ютерної грамотності учнів середніх навчальних закладів і широкого впровадження комп’ютерної техніки в навчальний процес». З тих пір педагогічний досвід щодо використання бодай елементів інформаційно-комп’ютерних технологій у навчальному процесі, що має зовнішні (тематичні) і внутрішні (нетипові стабільні методи, форми і способи педагогічної діяльності) аспекти, вважається цінним педагогічним досвідом, який необхідно відшукувати, вивчати, аналізувати, узагальнювати і поширювати. Досить популярними на сьогодні є напрацювання Козленко О.Г., Бєлкіної У.В. (Один день із життя інопланетянина Елзіка, або перше знайомство з курсом «Комп’ютерна азбука»), Кравчук О. (Застосування комп’ютерних програм з курсу «Я і Україна» в початковій школі//Заступник директора школи, 2006, №6), Гладушиної Н., Лукіної Б. (Використання комп’ютерних технологій у навчальному процесі фізики//Заступник директора школи, 2010, №10), Ходацької О. (Чи потрібен комп’ютер словеснику?// Методичні діалоги, 2006, №1), Волинського В. (Дидактичне призначення і характеристики комп’ютерних електронних навчальних посібників і підручників// Дивослово, 2010, №10), Уліщенко А. (Комп’ютер і вивчення української словесності// Дивослово, 2006,  №10), Шелехової Г. (Використання комп’ютерних технологій на уроках української мови і літератури// Українська мова і література в школі, 2006, №8), Новосьолової В. (Використання сучасних методів, прийомів та засобів навчання на уроках лексикології// Українська мова та література в школі, 2006, №8) та інших.
Досвід  педагогічної діяльності учителя української мови і літератури НВК «Великобірківська ЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназія імені Степана Балея» Тернопільського району Радьо Людмили Несторівни також заслуговує на увагу, оскільки педагог не тільки запозичила уже відомі напрацювання щодо використання елементів інформаційно-комп’ютерних технологій, а й пропонує власні, які спрямовані на вдосконалення традиційних підходів до навчання української словесності. Учитель перебуває в постійному пошуку «секретів» застосування комп’ютера, що сприяли б розкриттю потенціалу кожного учня, його здібностей і талантів, формуванню високоморальної особистості – громадянина України, здатного до свідомого суспільного вибору.
Використання комп’ютера при підготовці до уроку, на уроці, для розробки системи домашніх завдань дає можливість учителеві Радьо Л.Н.  уникати монотонності в роботі: вона послуговується різними технологіями навчання: мультимедійною  (перегляд фрагментів фільмів, телепередач, перегляд художніх текстів, фото, картин, ілюстрацій, прослухування музичних творів і аудіотекстів, проектування невеликого за обсягом зображення з монітора комп’ютера на екран); телекомунікаційною (проведення віртуальних екскурсій у музеї, у різні міста України й закордоння, створення і перегляд презентацій, веб-сторінок, творчих проектів); інформаційною (використання інформації, поміщеної на серверах баз даних провідних бібліотек, наукових центрів, вищих навчальних закладів, музеїв; використання інформації на магнітних дисках – словників, енциклопедій, довідників, електронних посібників, конструкторів уроків); тестовою (розв’язання стандартних тестів та тестів різних рівнів складності); інтерактивною (організація індивідуальної, групової, колективної, самостійної роботи, дистанційного навчання); технологією програмованого навчання (використання комп’ютера як тренажера); технологією імітаційного моделювання (проведення віртуальних екскурсій у музеї, культурні центри, подорожей в різні історичні епохи, країни).
Людмила Несторівна свої методичні пошуки скеровує на планове використання в навчальному процесі комп’ютера і комп’ютерних комунікацій як сукупності методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації, підпорядковуючи зміст і форму уроку навчальній, виховній та розвивальній меті, попередньо моделюючи навчальні ситуації, дозуючи та структуруючи навчальний матеріал відповідно до вікових та психологічних особливостей розвитку учнів з тим, щоб вчити їх раціонально працювати, мислити, аналізувати і доцільно висловлювати власні думки на мовно-літературну тему. Так, учитель віддає перевагу демонстрації кіно-, відео- фотоматеріалів, анімаційної продукції, малюнків, ілюстрацій, картин у поєднанні зі словом у 5-7 класах; ігровій діяльності із широким використанням наочності (тестів, презентацій, графіків, таблиць, схем, кросвордів, ребусів, головоломок) у 8-9 класах; інтелектуальним формам навчання (опрацювання статей, висловлень, покажчиків літератури до тем, інструкцій підготовки до семінарів, круглих столів, конференцій, дискусій, віртуальних екскурсій) у              10-11 класах. Поліфункціональність уроку забезпечує використання  елементів  інформаційно-комунікаційного навчання на різних етапах уроку, а саме: на етапі актуалізації опорних знань (для ліквідації прогалин у знаннях учнів, відновлення необхідних набутих знань і способів дій); на етапі формування нових понять і способів дій (для підсилення вербальних методів навчання); на етапі використання знань, формування умінь (для створення високого рівня особистісної зацікавленості).
Комп’ютер для Людмили Несторівни - це засіб пошуку інформації, засіб демонстрації готової інформації, засіб створення дидактичних матеріалів і засіб контролю, самоконтролю й самокорекції знань учнів, а відтак цей пристрій забезпечує  можливості для диференційованого підходу до навчання, організації керованої самостійної роботи учнів, роботи з обдарованими школярами, дослідницько-пошукової роботи, допомагає учителеві посилити мотивацію навчальної діяльності; урізноманітнює форми надання інформації та види навчальних завдань, створює навчальне середовище, яке забезпечує занурення учня в певні соціальні та професійні ситуації, посилює співтворчість учителя та учня, формує креативну особистість; сприяє  наочності та динамічності навчання, використанню і створенню інформаційних баз (їх є уже чимало). А отже, комп’ютер – це робочий інструмент, асистент і помічник  учителя, засіб навчання, корекції та контролю знань, тренажер і  репетитор учня. Загалом це дає можливість словесникові у гармонійному поєднанні реалізувати мовну, мовленнєву, соціокультурну, стратегічну (на уроках української мови) та аксіологічну, літературознавчу, культурологічну (на уроках української літератури) змістові лінії, забезпечує інтенсифікацію навчання української мови і літератури, сприяє адаптації уже учнів 5-го класу до нових умов проведення вступної кампанії до вищої школи. 
Про добрі результати описаної вище педагогічної діяльності Радьо Л.Н. свідчать такі показники: наявність в учнів сформованих мовно-літературних компетентностей, відповідних  умінь і  навичок в обсязі вимог чинних програм з урахуванням особливостей розвитку і здібностей учнів (за результатами аналізу відвіданих уроків, бесід з колегами та учнями); високий рівень інтелектуального розвитку учнів (за результатами контрольних робіт за завданнями дирекції НВК «Великобірківська ЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназія імені Степана Балея» Тернопільського району, відділу освіти Тернопільської районної адміністрації, управління освіти і науки обласної державної адміністрації); вихованість учнів, сформованість їхнього світогляду. Окрім того, Людмила Несторівна приділяє значну увагу роботі з обдарованими учнями: вона викладає рідну мову в міжшкільному факультативі для обдарованих школярів району, у позаурочний час працює з учнями в шкільній літературній студії, учасники якої під її керівництвом видають шкільний двотижневик «Провесінь».  Власні  твори вихованці Людмили Несторівни  публікують у районній газеті та в альманасі «Перші ластівки». Учні Радьо Л.Н. неодноразово були призерами районного і обласного етапів Міжнародного конкурсу з української мови   імені Петра Яцика, Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови і літератури, захисту наукових робіт у Малій академії наук.
Розпочавши свою педагогічну діяльність із використання методичних рекомендацій відомих учителів, методистів і науковців, учитель-дослідник Радьо Людмила Несторівна сьогодні й сама ділиться з колегами власним досвідом щодо особливостей доцільного застосування елементів інформаційно-комунікаційного навчання на уроках української мови і літератури. Учитель бере активну участь у роботі районного методичного об’єднання вчителів української мови і літератури, є керівником Великобірківського освітнього округу, ділиться досвідом роботи з молодими вчителями школи та району, залучається до роботи на курсах підвищення кваліфікації учителів української мови і літератури, які проводяться в Тернопільському ОКІППО, бере участь у підготовці та проведенні районних й обласних семінарів-практикумів, займається науковою діяльністю (як кандидат філологічних наук  написала ряд статей, які надруковано в Наукових записках вищих навчальних закладів Києва, Кіровограда й Тернополя).
Отож досвід педагогічної діяльності творчого учителя – це доведені до автоматизму методи і прийоми, форми роботи, які постійно (більше 5 років) використовуються у педагогічній діяльності не тільки цього педагога, а уже й її колег, що працюють у НВК «Великобірківська ЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназія імені Степана Балея» (учитель інформатики Белейчик А. В.,  учитель математики Кумановська Н.М., учитель хімії  Дячук Л. С., учитель географії та економіки Полочій В. М., учитель автосправи Дутка А. П.) та в межах району (учителі української мови і літератури Великогаївської ЗОШ І-ІІІ ст. Майка О.Р, Лозівської ЗОШ І-ІІІ ст. Бабюк Д.С. тощо), області (Гикава Л.Я., учитель Колиндянської ЗОШ І-ІІІ ст. Чортківського району; Кулянда О.С., учитель Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ст. №4; Підгреб’я Н.М., учитель Заліщицької державної гімназії; Придатко Т.І., учитель Почаївської ЗОШ І-ІІІ ст.  Кременецького району).  
Отже, описаний  педагогічний досвід Людмили Несторівни Радьо відзначається періодичною повторюваністю головних елементів, системністю використання елементів інформаційно-комп’ютерних технологій у навчально-виховному процесі школи, району, області.  А це значить, що запозичення методичних складових цього педагогічного досвіду іншими учителями характеризує його як стабільний перспективний педагогічний досвід, який можна охарактеризувати так: індивідуальний (за кількістю авторів), комплексний (за обсягом теми), дослідницький (за характером діяльності), доступний (за перспективністю впровадження).

Методист Тернопільського ОКІППО                                             М.М. Кондирєва

Немає коментарів:

Дописати коментар